НОВОПРАЗЬКА ОБ'ЄДНАНА ГРОМАДА

Кіровоградська область, Олександрійський район

Нова Прага

Символіка

Нова Прага (до 1822 р. — ПетриківкаМурзинкаПетриківський зимівник) — селище міського типу в Олександрійському районі Кіровоградської області розташоване за 20 кілометрів від Олександрії, за 50 кілометрів від Кропивницького та за 14 км від залізничної станції Пантаївка (на лінії Знам'янка — П'ятихатки). За козацьких часів на місці сучасної Нової Праги, на правому березі річки Свинарної на крутій горі знаходилась висока могила, що слугувала сигнальним постом. З неї по долині добре проглядалась територія майже до Чорного лісу, а також на південь і на північний схід.

Назва Нова Прага відноситься до більш пізнього періоду існування населеного пункту після його заснування.

У грудні 1821 року, колишній посад Петриківки перейменували в Населений пункт Нова Прага, з включенням його до складу військових поселень.

Походження назви Нова Прага дещо незвичне. Пов'язане воно, на думку більшості краєзнавців Олександрійщини, не з назвою столиці Чехії - Праги, а з передмістям Варшави -  яке теж носить назву Прага.

Цю назву  селище отримало за успішні дії розквартированих тут військових частин з узяття в 1831 році Варшавського передмістя Праги, яке було одним з головних опорних пунктів польської армії. Перше слово нового імені населеного пункту - «Нова» було типовим  додатком  до запозичених  назв топонімів.

На території нинішньої Нової Праги ще до заснування населеного пункту, швидше за все, знаходилося кілька поселень. Серед них найбільш часто згадується Мурзинка і Петриківка. Обидва населених пункти стали  основою для формування нинішнього селища Нова Прага. Походження назви Мурзинка мабуть сходить до інших топонімів тюркського походження. Слово «мурза», за відомостями етимологічного словника Фасмера макса, сходить до кримсько-татарського слова «князь, наслідний старшина».

Можливість виникнення назви від кримсько-татарського слова, підтверджують і численні топоніми аналогічного походження - річки Бешка (протікає через територію нинішньої Нової Праги), Інгулець, Інгул.

Паралельно існував топонім «Петриківка» - типовий антропонім, передає прізвисько одного з перших поселенців - осадчий Василь Петрик. На думку Н. Жахалової,  Мурзинка-Петриківка була населена вихідцями з довколишніх населених місць Криловської  і Цибулевської сотень Миргородського полку. Детальних відомостей про реєстрового козака Василя Петрика поки знайти не вдалися.

Дослідник історії степової України Сергій Шамрай відносить час згадки в офіційних документах сотні-слободи Мурзинки  до 1750-1761 років. ( «До історії залюднення Степової України в XVIII ст.»).

В. Кабузан відносить рік заснування Нової Праги в роботі «Заселення Новоросії ...» до 1754 році. Точної дати заснування на сьогоднішній день встановити практично неможливо. Але населений пункт заснований все ж раніше ново сербської  колонізації - тобто не пізніше 1750-ого року.

Існує легенда, яка підтримується деякими дослідниками, про те, що Нова Прага-Мурзинка-Петриківка заснована відомою історичною особистістю часів гетьманства Івана Мазепи - писарем Петриком. Петрик нібито володів тут козацьким зимівником. Петрик претендував на гетьманський пост і для формування свого ополчення на місці нинішньої Нової Праги заснував населений пункт.

Ще одна версія - один з козаків-учасників походів Петрика, осів на території нашого краю і заснував населений пункт. Втім дві останні версії поки не знаходить підтвердження в документальних відомостях.

Окрім згадуваних нами топонімів «Петриківка», «Мурзинка», «Нова Прага», наш населений пункт має кілька унікальних  власних  топонімів.

Наприклад, Срібний яр, Золотий  яр. Як пояснює краєзнавець Федір Плотнір, походження назв пов'язано з перебуванням на території Нової Праги Єлисаветградського гусарського полку. Солдати, які водили коней на водопій до колодязя в самий низ глибокої балки, назвали цю місцевість «Яр».

Як трактує словник Фасмера, «Яр» - слово, яке означає «Крутий, стрімкий берег, великий глибокий яр». Яр, за словником Фасмера слово, що походить з тюркських мов, в тому числі татарського, з аналогічним значенням.

Постояльці ж Нова Прага називав «яр» глибока, з досить крутими узгір'ями балка, яка знаходилася недалеко від розташування військових. Західна сторона Яр називався «Золотий Яр», тому що під час вечірньої зорі він відсвічував червонуватий колір.

Як стверджує Ф. Плотнір, Нова Прага, як і Рим, розмістилася на семи пагорбах. Кожен з пагорбів теж носить свою назву, відмінне від інших.

Перший - на схід від р. Вакаріна до с. Григорівка (Солонинівка, Губівка,

Вакарина).

Другий - між річками Вакарина і Свинарка.

Третій - між рікою  Свинаркою та Срібним Яром).

Четвертий - між Яром і р. Мурзинка (або Кургани).

П'ятий - між річкою Мурзинка і струмком, який протікає від кам'яногой кар'єру (Душенкевичі).

Шостий - між струмком з кам'яного кар'єру і р. Бешка ( «Прогрес»).

Сьомий - вся Забешка.

Можна припустити, що в Мурзинських  байраках, з яких випливає Мурзинка, зимував зі своїми стадами Мурза (кримсько-татарський хан - авт.). Згодом запорожці часто скаржився російський уряд на татар, які страшно винищував ліс, заганяючи туди на зими коней, худобу і овець ».

Цікавощо і народний переказ, переданий  В. Никифоровим щодо походження згаданої балки Душна: «Легенда розповідає, що тут душили  подорожніх. Це місце лежало на перехресті давніх  доріг, які йшли з Переволочни до гирла Дніпра і Бугу і з Коша Запорізького на Чигирин ». 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь