ЦЕНТР ЗАЙНЯТОСТІ ІНФОРМУЄ:
Заходи соціального захисту населення у січні – жовтні 2020 року
Ситуація на ринку праці м. Олександрії та Олександрійського району характеризується постійним попитом на працівників сфери торгівлі та послуг (9,6%), менеджерів та професіоналів (15,1%), робітників з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (44,4%), кваліфікованих робітників з інструментом (11%), фахівців (8 %), та найпростіші професії (11,9%)
Станом на 1 листопада 2020 року на обліку в центрі зайнятості перебувало 2,9 тис. осіб, з яких 65,1 % складали жінки, 31,7 % – молодь віком до 35 років, кожен четвертий належав до осіб, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, 21,3 % зареєстрованих безробітних були сільськими мешканцями.
Загалом на обліку в Олександрійському міськрайонному центрі зайнятості у січні - жовтні 2020 року перебувало 5,8 тис. безробітних, з них набули статус безробітного безпосередньо у жовтні місяці – 0,286 тис. осіб.
Протягом січня – жовтня 2020 року за сприяння Олександрійського міськрайонного центру зайнятості отримали роботу 1841 особи, з них 1282 зареєстрованих безробітних громадян. Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру – 472 особи; проходили професійне навчання за направленням Олександрійського міськрайонного центру зайнятості – 205 осіб.
Станом на початок листопада 2020 року 2,1 тис. осіб отримували допомогу по безробіттю.
Станом на 1 листопада 2020 року кількість вакансій у базі даних Олександрійського міськрайонного центру зайнятості становила - 198. У середньому на одну вакансію претендувало 15 осіб.
На сьогодні затребувані на ринку праці: економісти, менеджери (управителі) із збуту, інженери – конструктори, завідувачі лабораторії (освіта), лікарі-психіатри, викладачі професійних навчально-виховних закладів, продавці продовольчих та непродовольчих товарів, та інші.
Інформацію підготував відділ інформаційних систем
Олександрійського міськрайонного центру зайнятості
5 нюансів трудових відносин між працівником та фізичною особою-підприємцем
Фізичні особи-підприємці (ФОП) становлять досить вагому частку від усіх роботодавців. Втім, не завжди оформлення трудових відносин ФОПа з працівниками відбувається в повній відповідності з вимогами законодавства. При цьому слід мати на увазі, що на фізичних осіб-підприємців поширюються ті ж нормативно-правові акти, які регулюють підприємницьку діяльність, що й на юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (ст. 54 Цивільного кодексу України). Тож з метою недопущення помилок у діяльності ФОПа, державна служба зайнятості пропонує звернути увагу на низку специфічних положень, що регулюють трудові відносини між найманим працівником та даною категорією роботодавців.
1) Особливі вимоги до укладення трудового договору.
Трудовий договір між фізичною особою-підприємцем та найманим працівником укладається письмово в двох примірниках (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України). Один із примірників трудового договору має зберігатися у працівника. Починаючи з 2015 року, реєструвати такий трудовий договір в державній службі зайнятості не треба. Таким чином, при укладенні трудових договорів після 1 січня 2015 року не потрібно керуватися Порядком реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю (Порядок), що затверджений Наказом Мінсоцполітики від 08.06.2001 № 260. Нумерацію укладених трудових договорів підприємець веде самостійно. В усьому іншому оформлення трудових відносин між ФОПом та працівником таке ж, як і для юридичної особи (роботодавець має видати наказ про прийняття працівника на роботу, зробити відповідний запис у його трудовій книжці, сповістити податковий орган перед допуском працівника до роботи тощо).
2) Визначеність типової форми трудового договору.
Форма трудового договору між працівником і фізичною особою-підприємцем, яка використовує найману працю, затверджена Наказом Мінсоцполітики від 08.06.2001 № 260. Сторони можуть вносити в зазначену форму зміни та доповнення за умови, що вони не будуть погіршувати становище працівників та суперечити законодавству України.
3) Специфічні підстави й порядок припинення трудових відносин.
Додатковою підставою для припинення дії трудового договору є призов ФОПа на військову службу або направлення його на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Окрім того, трудовий договір може бути розірваний у разі призову або мобілізації ФОПа під час особливого періоду (п. 10 ч. 1 ст. 40 КЗпП). У такому випадку дозволяється не погоджувати звільнення найманого працівника з профспілкою (абз. 10 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП). Стаття 47 КЗпП зобов'язує ФОПа провести при звільненні розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку із внесеним записом; у разі мобілізації ФОПа зазначені обов’язки мають бути виконані протягом місяця після демобілізації без застосування санкцій та штрафів. Щодо розірвання трудових договорів, які були укладені до 01.01.2015 і зареєстровані в службі зайнятості, то під час звільнення працівника потрібно звернутися до служби зайнятості для зняття договору з реєстрації (ці питання врегульовано в пунктах 9-16 Порядку). У випадку смерті роботодавця – фізичної особи-підприємця – трудові відносини між сторонами припиняються достроково, це визначено в Листі Мінпраці від 05.03.2003 р. № 06/2-2/51.
4) Спрощені вимоги до ведення кадрової документації та ухвалення локальних актів.
Фізична особа-підприємець має оформляти локальні акти, укладати трудові договори в письмовій формі, вести трудові книжки працівників та може вести книгу реєстрації локальних актів, розробляти правила внутрішнього трудового розпорядку (їх вправі затвердити трудовий колектив, який може складатися навіть з одного найманого працівника), вести табель обліку робочого часу тощо. Водночас чинним законодавством про працю не передбачено обов'язку ФОПа мати штатний розпис. Про це йдеться в листі Мінсоцполітики від 21.05.2019 N 34/0/23-19/133. Укладення колективного договору є обов'язковим лише для юридичних осіб. Деякі питання, які можуть бути врегульовані колективним договором, допустимо врегулювати іншим нормативним актом. Зокрема, положенням, яким може бути визначено строки виплати заробітної плати та її розміри в першу половину місяця (ст. 24 Закону України «Про оплату праці»). Форми і системи оплати праці та інші питання, визначені у ст. 97 КЗпП, погоджуються з профспілкою або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб-підприємців без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг, зберігаються безпосередньо у працівників (пункт 2.21-2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 № 58). При цьому ФОП не веде книгу обліку бланків трудових книжок і вкладишів, а також книгу обліку руху трудових книжок і вкладишів до них (вимоги п. 7.1 Інструкції 58 поширюються лише на підприємства).
5) Лояльні норми щодо санкцій за недотримання трудового законодавства.
Усі фізичні особи-підприємці мають дотримуватись трудового законодавства, а усі працівники (незалежно від місця роботи) мають рівні трудові права. Проте чинним законодавством закріплено особливий підхід у питаннях притягнення до відповідальності за недотримання правил. Так, статтею 265 КЗпП встановлені менш суворі санкції у випадку, коли порушниками виступають певні категорії роботодавців. Зокрема, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) до юридичних осіб та ФОПів, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку І - ІІІ груп, застосовується попередження. У разі ж повторення порушення накладаються фінансові санкції. Ці норми покликані, передусім, обмежити негативні наслідки саме для фізичних осіб, адже ФОПи складають 70% платників єдиного податку. Підкреслимо, що найбільша кількість ФОП у 2019 році знаходилась на другій групі платників єдиного податку – 581 тисяча підприємців (44,5%).
5 речей, які треба знати про трудові книжки
Світ стрімко діджиталізується, тому на порядку денному – перехід від паперових до електронних трудових книжок. Поки що паперова трудова книжка залишається основним документом про трудову діяльність працівника і вона ж уможливлює реалізацію певних його прав. Та незалежно від того, в якій формі фіксуватиметься трудовий шлях людини, деякі правила діятимуть і в подальшому. Зрозуміти значення цього документу для працівника дозволяє «Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників», що затверджена спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту № 58 від 29.07.93 р. (далі – Інструкція). Звернімо увагу на деякі гарантії, пов’язані з веденням трудових книжок:
1. Внесення запису до трудової книжки – елемент оформлення трудових відносин.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності або у фізичної особи понад 5 днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню (пункт 1.1 Інструкції). Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 «Про трудові книжки працівників»). Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше 5 днів з дати прийняття на роботу. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.
2. Трудова книжка фіксує всі професійні здобутки працівника.
До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (пункт 2.2 Інструкції). Відомості про стягнення до трудової книжки не заносяться.
3. Трудова книжка додатково сприяє реалізації права на пенсію.
Нині Пенсійний фонд України веде електронний Реєстр застрахованих осіб. Проте законодавство встановлює додаткові гарантії, що пов’язані з наявністю страхового стажу. Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Це передбачає пункт 2.14 Інструкції.
4. Видача й заповнення трудової книжки має важливе значення при звільненні.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок (ст.47 Кодексу законів про працю України). Відповідно до ст. 235 КЗпП України, якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало подальшому працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Слід нагадати, що у справах про звільнення працівник може звернутися до суду з позовом у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ст. 233 КЗпП). Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із повідомленням про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника (п. 4.2 Інструкції).
5. Трудова книжка забезпечує отримання послуг у період безробіття.
Для отримання статусу зареєстрованого безробітного особа, яка шукає роботу, серед інших документів, подає до центру зайнятості трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості). Зареєстрований безробітний зобов’язаний під час кожного відвідування центру зайнятості мати з собою трудову книжку та документ, що посвідчує особу. Це передбачає Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, що затверджений Постановою КМУ №792 від 19 вересня 2018 р. У трудовій книжці безробітного посадова особа центру зайнятості робить запис про початок, поновлення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю. У разі припинення виплати допомоги по безробіттю всі записи, внесені до трудової книжки особи, засвідчуються особистим підписом посадової особи та печаткою центру зайнятості (Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, що затв. Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.04.2020 № 624).
Гід з державних послуг допоможе зорієнтуватися у нових е-сервісах
З початком карантинних обмежень електронізація взаємин з різними державними органами увійшла у нашу повсякденність. Це стосується, зокрема, й можливості онлайн реєстрації в державній службі зайнятості та отримання статусу безробітного для власників цифрового підпису через портал «Дія».
Черговою віхою стало створення Міністерством цифрової трансформації України своєрідного путівника для користувачів – Гіду з державних послуг – порталу з інформацією про всі послуги, що надаються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Відтепер на сервісі доступна інформація про 1170 послуг – місце надання, строки, вартість, необхідні документи, а також спосіб оскарження результатів неналежним чином наданих послуг. Сервіс постійно оновлюється і невдовзі на портал буде перенесено 100% державних послуг в Україні. Послуги розподілено за 17 категоріями залежно від сфери діяльності та 36 життєвими подіями. Придбати нерухомість, змінити місце прописки чи відкрити бізнес – усю необхідну інформацію щодо офіційних реєстрацій та отримання необхідних послуг можна легко знайти на Гіді. Перейти на портал можна за цим посиланням.
Привертає увагу зручний для користувача інтерфейс, в якому послуги згруповані не за суб’єктами, а за різними життєвими подіями та ситуаціями, близькими кожній людині. Наприклад:
-
«Я потребую соціального захисту»
-
«Мене цікавлять трудові правовідносини»
-
«Я планую займатися незалежною професійною діяльністю» тощо.
Варто наголосити, що Гід з державних послуг – це офіційне джерело інформації. Якщо орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування під час надання певної послуги вимагатиме довідку, про яку не згадано на Гіді, посилання на цей портал є аргументом для громадян не надавати додаткові документи.
На Гіді з державних послуг працює зворотний зв’язок. Якщо користувач не знайшов інформацію про потрібну йому послугу чи виявив помилку в наявній інформації, можна скористатися зворотним зв’язком – і послуга обов’язково з'явиться на сервісі. Такий двосторонній зв'язок допомагає покращити сервіс, визначити найбільш популярні послуги та виявити проблемні напрямки.
Державна служба зайнятості закликає громадян більш активно користуватися онлайн порталом «Дія» для отримання державних послуг, зокрема, й соціального захисту у разі настання безробіття.
Нагадаємо, що з дати запуску порталу «Дія», тобто з 26 квітня цього року вже понад 15 тисяч громадян зареєструвалися в службі зайнятості завдяки цьому сервісу. З інструкцією щодо можливостей електронної реєстрації та оформленню виплат допомоги по безробіттю можна ознайомитися за посиланням.
Кіровоградський обласний центр зайнятості
