Обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням
Обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням” від 26 вересня 2001 р. № 1266 (далі Порядок № 1266).
Порядок № 1266 в оновленій редакції почав діяти з 4 липня 2015 року. Це означає, що для всіх страхових випадків, які настали 04 липня 2015 року і пізніше (тобто саме на дату настання страхового випадку), застосовуються наступні правила розрахунку.
Нагадаємо основні правила розрахунку середньої зарплати:
1. Розрахунковий період у загальному випадку становить 12 календарних місяців.
2. Середню заробітну плату обчислюють за 1 календарний день.
3. До розрахунку включають виплати, з яких справляли ЄСВ. Це означає, що в розрахунку беруть участь виплати, нараховані як за відпрацьований період, так і не відпрацьований (наприклад, відпускні).
4. З розрахункового періоду виключають дні, не відпрацьовані з поважних причин. Причому перелік поважних причин поповнився відпусткою без збереження заробітної плати, що надається на законодавчих підставах (зокрема, на підставі ст. 25 і 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР).
5. Оплаті підлягають календарні дні тимчасової непрацездатності.
Мінімальна гарантія розміру допомоги по вагітності та пологах
Якщо сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць є меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку, застрахованій особі нараховується допомога по вагітності та пологах, виходячи із встановленої мінімальної заробітної плати: (Х / 30,44) • У, де Х – мінімальна заробітна плата, встановлена на час настання страхового випадку, У – тривалість листка непрацездатності по вагітності та пологах у днях.
Максимальна величина
Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності й допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувались страхові внески до Фонду.
Обмеження розміру матеріального забезпечення.
Якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців:
а) допомога по тимчасовій непрацездатності обчислюється, виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку;
б) допомога по вагітності та пологах обчислюється, виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку.
Нагадаємо, допомога по вагітності та пологах складає 100% середньоденної заробітної плати за весь період відпустки по вагітності та пологах і не залежить від страхового стажу.
Допомога з тимчасової втрати працездатності виплачується Фондом, починаючи з 6-го дня тимчасової непрацездатності й до моменту одужання або встановлення МСЕК інвалідності. Розмір зазначеної допомоги залежить від тривалості страхового стажу та складає 50% середньоденної заробітної плати (якщо стаж не перевищує 3 років), 60% (при стажі від 3 до 5 років), 70% (від 5 до 8 років) і 100% (якщо стаж – понад 8 років, або за наявності пільг відповідно до законодавства).