Чи може роботодавець звільнити робітника, який внаслідок виробничої травми довгостроково перебуває на лікарняному?
Пунктом 8 ст.2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. №2240 визначено, що страхових випадок – це подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів сім’ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.
Відповідно до ст. 4 вищезгаданого Закону, право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані особи. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи, включаючи і час перебування та день звільнення.
Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено обмежень оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомога має надаватися за весь період захворювання включно.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності (виняток – відпустка по вагітності та пологах), якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
